четвер, 6 грудня 2018 р.

Логічні вирази. Оператори розгалуження

На цьому уроці ми розглянемо елементи математичної логіки та розгалуження у програмах.
У більшості програм на певному кроці їх виконання потрібно вибирати той чи інший варіант подальших дій, тобто використовувати розгалуження. Умовою вибору того чи іншого варіанту є виконання деякої умови. Сама умова повинна бути булевського типу, тобто приймати лише два значення true або false
Умова записується одразу після оператора if, а після її через двокрапку записується команда, які необхідно виконати. Якщо команд декілька, то вони відокремлюються блоком, які мають однаковий відступ після оператораif. Відступ встановлюється клавішею Tab або пробілами. Якщо розгалуження закінчилося, то наступні команди слід писати під оператором if

Наприклад,

if a>0:
    print(“Дане число додатне”)

У випадку виконання інших команда у разі невиконання умови слід їх писати після оператора else, не забуваючи також поставити двокрапку. Наприклад,
if a>0:
    print(“Дане число додатне”)
else:
print(“Дане число недодатне”)

Якщо необхідно використати декілька гілок розгалуження, то використовують оператор elif, що є скороченою формою операторівelse: if, причому їх кількість необмежена. Наприклад,
if a>0:
    print(“Дане число додатне”)
elif a<0:
    print(“Дане число відʼємне”)
else:
print(“Дане число дорівнює нулю”)

Зауваження: функцію print() можна писати в тому самому рядку, де і оператори ifelif чи else. Це можна робити, коли команда, що відноситься до умови лише одна, а у випадку блоку команд краще записувати з окремого рядка.

Розглянемо, які умови можна використовувати
Назва
Позначення
Приклад
Рівність
==
а==25
Більше
> 
a>25
Менше
< 
a<25
Більше або дорівнює
>=
a>=25
Менше або дорівнює
<=
a<=25
Не дорівнює
!=
а!=25